Чому варто читати корисне, а не мотиваційний шум
Ще раз: кидайте витрачати дорогоцінні хвилини життя на читання про «десять кроків», «сім звичок» чи «двадцять один урок» від інфо-шарлатанів, замаскованих під гуру, коучів і футуристів. А видавництвам варто видавати саме таку літературу, як описано нижче, а не мотиваційний шум про «зону комфорту» і «ріст над собою».
Приклад — книга про злочини білих комірців
Приміром, я натрапив на книгу «Пояснюємо законодавство про злочини білих комірців». Не певен, чи це найкращий переклад назви українською. Для тих, хто не в темі: існують «вуличні злочини» (street crime) — насильницькі правопорушення, як-от грабіж, крадіжка, убивство, зґвалтування чи шахрайство на вулиці. А є злочини, які вчиняють так звані «білі комірці» — посадовці, політики, фінансисти, менеджери, службовці. Фактично, мова про корупцію в політиці та бізнесі.
Ця книга дає повний курс з антикорупційного законодавства США: теорія плюс чудові практичні приклади. Читається не гірше за збірку детективних історій. Я прослухав десяток курсів із права — від конституційного до контрактного і TORTS — та майже все в цій книзі виявилося новим і захопливим.
Відмінність між «вуличними» злочинами та злочинами білих комірців
Розгляд вуличних злочинів зазвичай зводиться до встановлення злочинця. Наявність самого злочину очевидна: труп, зникле майно чи інші факти не лишають сумнівів. Питання лише — хто і як це зробив. А ось у справах білих комірців головна проблема — довести, що злочин взагалі був.
Хто — зазвичай зрозуміло. Але чи мав місце злочин? Це головне питання. Чи мер міста замовив бруківку втридорога через корупційний умисел, чи просто через некомпетентність? Чи підприємець-президент завищив ціну своїх будівель у кредитних документах із наміром обдурити банк, чи справді вірив у таку вартість? Чи Марта Стюарт (як і сотні конгресменів) продала акції напередодні падіння ціни через «бізнес-чуйку», чи завдяки інсайдерській інформації?
Тому саме «велике журі» (grand jury) вирішує, чи був злочин. До суду справи часто не доходять: якщо велике журі визнає наявність злочину, далі зазвичай укладається угода між прокурорами й адвокатами.