Костянтин Бондаренко, санкціонований Україною політолог, твердить, що Єрмак та Велика Британія є двома з трьох головних причин війни Росії проти України. Третю причину він називає прямо — особисто Володимир Путін.
Наразі Костянтин Бондаренко проживає у Відні. Водночас він заявляє, що не боїться повернутися до Києва, оскільки, за його словами, не має антиукраїнських чи антидержавницьких поглядів. Костянтина Бондаренка було санкціоновано одним указом разом із відомим авантюристом Олексієм Арестовичем.
За версією Бондаренка, Володимир Зеленський на початку свого президентства був миролюбцем, готовим до компромісів і переговорів. Лише після приходу Андрія Єрмака Зеленський, на його думку, став українським державником, почав проводити жорстку державницьку політику та пішов на прямий конфлікт із Путіним.
У розмові Бондаренко процентно розподіляє відповідальність за війну:
50% — Володимир Путін, 30% — Борис Джонсон, 20% — Андрій Єрмак.
Саме така пропорція, за його словами, найточніше відображає баланс провини.
Маємо два варіанти пояснення позиції Костянтина Бондаренка.
Перше — він справді працює на Росію.
Друге — значно більш імовірне — Бондаренко почав працювати на Зеленського, знімаючи частину відповідальності з чинної влади та перекладаючи її на «англосаксів» і зовнішній вплив.
Простежується спроба прив’язати «англосакський фактор» до посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Що виглядає не випадково: саме Залужний випереджає в опитуваннях усіх потенційних кандидатів на президентських виборах. Окремі опитування дають йому вдвічі більше голосів, ніж Зеленському.
Водночас політичні інтерпретації Бондаренка майже повністю збігаються з російськими пропагандистськими наративами. Відповідальність за війну розмивається між Заходом, Лондоном і українською владою, тоді як агресія Росії подається як наслідок «зірваних домовленостей» і «зовнішнього тиску».
Подекуди важко зрозуміти, чи це слова Бондаренка, а чи тиради російського пропагандиста Соловйова. Ті самі звинувачення щодо «англосаксів», ті самі апеляції до Мінських і Стамбульських домовленостей, та сама теза про Велику Британію як головного вигодоотримувача війни.
Єрмак і зміна курсу Зеленського
Костянтин Бондаренко:
«Після того, як пішов у відставку Андрій Богдан із посади керівника Офісу президента і коли прийшла команда Єрмака, було взято інший курс. І цей інший курс закінчився тим, що компромісний варіант, який було запропоновано в жовтні з боку так званих ДНР і ЛНР, Україна відмовилася обговорювати. І з цього моменту я вважаю, що війна стала невідворотною».
«До приходу Єрмака позиція Зеленського була м’якшою. Були певні зрушення у стосунках між Україною і Росією. Але після приходу Єрмака і нової команди було взято інший курс».
Мінські та Стамбульські домовленості: зірваний компроміс
Костянтин Бондаренко:
«Компромісний варіант полягав у тому, що автономні права цих територій мали бути не постійними, а тимчасовими. Через деякий час мав відбутися референдум, який визначив би подальший статус. Україна відмовилася вести переговори з цього приводу».
«Стамбульські домовленості базувалися на Мінських домовленостях. Йшлося про те, що Росія була готова повернути ці території Україні, оголосити там автономію, при цьому кордони контролювалися б українськими збройними силами».
«Якщо б тоді були підписані Стамбульські домовленості, зараз не було б тих жорстких і страшенно невигідних для України умов, на які нас штовхають сьогодні».
«Англосакси», Британія і Борис Джонсон
Костянтин Бондаренко:
«Байден цієї війни не хотів. Найбільше цієї війни хотів Борис Джонсон — прем’єр-міністр Великої Британії, якого я вважаю одним із найбільших авантюристів сучасності».
«Він хотів повернути Великій Британії статус великого гравця і намагався здійснити це чужими руками».
«Приїзд Бориса Джонсона в Київ у квітні 2022 року був ключовим. Саме після його наполягання Україна вийшла зі Стамбульських домовленостей. Його фраза була проста: “Давайте краще воювати”».
Реальні плани Кремля: кого Путін хотів поставити керувати Україною
Костянтин Бондаренко:
«Я думаю, що мова йшла виключно про Медведчука як про людину, яку Росія готувала на роль керівника України у разі успіху військової операції. У Росії не було жодної іншої кандидатури, крім Медведчука».
«У нього була партія ОПЗЖ, у нього була фракція у Верховній Раді, у нього була розгалужена мережа на місцях, яка могла забезпечити контроль над країною».
«Легка прогулянка» на Київ
Костянтин Бондаренко:
«Путін дійсно вважав, що це буде дуже легка прогулянка. На Київ були послані не лише військові, а фактично сили для зачистки».
«Він був переконаний, що Київ впаде майже без бою і що все закінчиться за кілька днів».
Розмову вів Петро Рибчук