Після упокоєння Патріарха Філарета та його поховання у Володимирському соборі в Києві для Української Православної Церкви Київського Патріархату настав важливий період осмислення та подальших рішень. У центрі уваги — дотримання церковного статуту, внутрішній порядок і пошук шляхів, які мають забезпечити послідовність у житті Церкви.
У цей час особливо важливо почути позицію тих, хто безпосередньо долучений до цих процесів. Сьогодні розмова з архієпископом Білоцерківським і Переяславським Андрієм, Секретарем Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, який бере участь у внутрішньоцерковному обговоренні подальших кроків після упокоєння Патріарха Філарета.
˗ Владико Андрію, я не маю багато інформації, але, як розумію, в Київському патріархаті стався новий розкол. Якщо можна, деталі: заперечте або поясніть, що сталося.
˗ Я коротко вам відповім, щоб було лаконічно і зрозуміло. Тому що тут важливо не дати багато інформації, а щоб вона була правдивою.
Моїм обов’язком було скликати Священний Синод для того, щоб обрати місцеблюстителя, як це було заповідано мені покійним Патріархом Філаретом ще минулого року. І я скликав Священний Синод. Але архієреї стали приїжджати, у тому числі й ті, які не були членами Синоду. І один архієрей запропонував провести не Синод, а одразу Архієрейський собор. Вони також запропонували обрати не місцеблюстителя, як це передбачено статутом, а одразу патріарха.
Я на це відреагував просто: сказав, що це є порушенням регламенту і Статуту Української Православної Церкви Київського Патріархату, де чітко вказано, що коли предстоятель Церкви, тобто патріарх, помирає, скликається Священний Синод для обрання місцеблюстителя.
Місцеблюститель, у свою чергу, має підготувати Помісний Собор і протягом пів року скликати його та провести. І вже там, на Помісному Соборі, обирається Патріарх, причому публічно — за участі всіх гілок Церкви: архієреїв, духовенства і мирян. Патріарха не можна обирати кулуарно кількома архієреями.
Я підтримую саме такий порядок, бо Статут Церкви існує для того, щоб регулювати всі дії Церкви. У ньому чітко прописані правила проведення Архієрейського та Помісного соборів. Тому я виступив проти і заявив, що не братиму участі в такому нелегітимному голосуванні.
Новообраний патріарх, на мою думку, є нелегітимним, адже його обрали з порушенням встановленої процедури. Також я сумніваюся, що органи, які реєструють релігійні організації, визнають таку структуру з таким «патріархом». Тому я переконаний, що необхідно проводити законні вибори.
Оце перша моя думка і відповідь.
Друге. Сьогодні поховали Його Святість Патріарха Філарета. Було виконано його заповіт: він заповідав, щоб його поховали у Володимирському соборі. У зв’язку з тим, що в соборі протягом доби проводилися важкі роботи — болгаркою та електропилкою розрізали мармур у підлозі — було дуже шумно і брудно, тому собор був закритий. Там готували спеціальне місце для поховання.
Через це труну з Патріархом привезли для відспівування і прощання до Михайлівського собору. У похованні брали участь архієреї та священики Православної Церкви України на чолі з митрополитом Епіфанієм. Після підготовки місця труну хресною ходою перенесли до Володимирського собору, де й відбулося поховання.
Я брав участь у цьому богослужінні та похованні разом із духовенством Православної Церкви України. І не бачу в цьому нічого поганого чи зради. Усі ми — духовні діти Патріарха Філарета. Саме він висвячував нас і зробив тими, ким ми є.
Для того щоб в Україні була одна Церква і не було поділів, мають бути добрі стосунки. Їх потрібно підтримувати, а не йти на протистояння, яке призводить до ворожнечі. Тому моя позиція — у всьому має бути дипломатія і стриманість, особливо в таких ситуаціях.
На жаль, результат вийшов неприємний. Сталося так, що частина архієреїв, висвячених Патріархом Філаретом за останні роки, навіть не прийшли попрощатися з ним через присутність митрополита Епіфанія та інших священнослужителів. На мою думку, це прояв відкритої ворожнечі, і я цього не приймаю.
˗ Уточнююче запитання. Скільки зараз єпископів, висвячених Патріархом, належать до Київського патріархату? І скільки з них проголосували, а скільки утрималися?
˗ Єпископів дванадцять. Було тринадцять разом із Патріархом, зараз — дванадцять. Із них сім проголосували за обрання нового патріарха.
˗ А п’ять єпископів утрималися від голосування?
˗ Вони не голосували.
˗ Ваші наступні кроки — це скликання Собору, я правильно розумію?
˗ Щодо наступних кроків, ми ще будемо радитися й обговорювати. У ситуації, яка склалася, потрібно діяти обережно.
˗ Зрозуміло.
˗ Я не хочу давати недозрілу інформацію чи висловлювати припущення, бо це може бути неправдою. Ми можемо сьогодні планувати одне, а завтра ці плани зміняться. І тоді інформація буде подана неправильно. Я не хочу вводити вас в оману.
Розмову записав Петро Рибчук