The New York Times || Каліфорнія, червень 2025 року, під час роботи біля ресторану IHOP, агенти імміграційної служби жорстко затримали 48-річного Narciso Barranco / Нарцисо Баранко. Чоловіка повалили на землю, застосували перцевий газ і силові прийоми. Уряд заявив, що він “чинив опір”, піднявши тример, тоді як родина стверджує: він просто злякався і намагався відступити.
Цей арешт миттєво став резонансним, адже Баранко не мав кримінального минулого, понад 30 років жив у Каліфорнії, виховав трьох синів-морпіхів і був одружений з американкою.
Родина військових і приклад інтеграції
Народжений у Мексиці, Баранко ще в середині 1990-х нелегально перейшов кордон, шукаючи заробітку. Він працював у будівництві, ресторанах, а згодом — у ландшафтному бізнесі. Поступово здобув сертифікати, спеціалізацію з поливальних систем і навіть виконував замовлення у Діснейленді.
У США він створив родину. Його троє синів народилися вже в Каліфорнії і всі обрали службу у морській піхоті:
- Алехандро (25) воював в Афганістані під час виведення американських військ.
- Хосе Луїс (23) завершив службу і планує вчитися на медбрата.
- Емануель (21) нині служить у Сан-Дієго.
“Батько завжди казав нам: цінуйте країну, яка дала вам шанс”, — згадує Алехандро.
Його дружина Марта Ернандес — громадянка США. А колеги описують Нарцисо як “скромного, чесного й надійного працівника”.
Арешт і наслідки
Відео арешту, де кілька агентів б’ють чоловіка по голові та плечах, миттєво поширилося соцмережами. У центрі для мігрантів він провів 19 днів у жахливих умовах: одна вбиральня на 70 людей, відсутність душу, постійне освітлення. Сини могли побачити його лише через скло.
Після внесення застави у $3 000 його звільнили, але ризик депортації лишається.
Громадська реакція
Арешт Баранко став поштовхом до протестів у окрузі Ориндж. Правозахисні організації організували мітинги й пікети, а на GoFundMe було зібрано десятки тисяч доларів на адвокатів. Волонтери приносили їжу й квіти його дружині, сусіди влаштовували молебні.
“Якщо таких людей виганяти з країни, то кого тоді Америка хоче залишити?” — запитують активісти.
Ширший контекст: статистика і політика
За даними Pew Research Center, у США мешкає близько 10,5–11 мільйонів людей без легального статусу. Близько 60% із них живуть у країні понад 10 років, багато хто має дітей-громадян.
Згідно з опитуванням Gallup 2024 року, 72% американців підтримують депортацію нелегалів із кримінальним минулим. Але коли мова йде про тих, хто не має судимостей і працює — підтримка падає до 37%.
Особлива категорія — родини військових. За підрахунками Американської асоціації ветеранів, у США понад 80 000 військовослужбовців мають хоча б одного з батьків без легального статусу. Саме для таких випадків діє програма parole in place, яка дозволяє залишатися в країні й отримати робочий дозвіл.
Адвокатка Ліза Рамірес наголошує: “Нарцисо вже давно міг бути громадянином, якби держава реально підтримувала батьків військових. Його приклад — лакмусовий папірець для всієї імміграційної системи”.
Нерозв’язана дилема
Сьогодні Баранко відвідує онлайн-курси англійської, готує для родини традиційні страви й веде щоденник, де записує свої переживання. Але майбутнє його невизначене: держава досі розглядає його клопотання про parole in place.
Його історія стала символом ширшої дискусії: чи варто Америка, яка десятиліттями покладалася на працю мігрантів, виганяти з країни людей, що виховали дітей-військових і стали частиною суспільства?