Ph.D. з педагогіки
«Берегині України» (Дніпро, 2025) – це художньо-публіцистичний збірник, що відкриває непересічні історії жінок, які у надскладних військових умовах стали символами сили, самовідданості й національної гідності. Видання побачило світ у Дніпрі та складається з понад 234 сторінок тексту 26 авторів – літераторів і журналістів з різних регіонів України. Книгу упорядкував Фідель Сухоніс, письменник і журналіст, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України.
Цей збірник вирізняється поєднанням різних літературних й журналістських жанрів: документальних оповідань, нарисів, есеїв, інтерв’ю, поезії, щоденників та спогадів. Таке жанрове розмаїття дозволяє подати жіночі історії війни з глибокою правдивістю й художньою силою, не зводячи їх до сухої хроніки подій. Кожен текст несе індивідуальний досвід, водночас формуючи колективний образ жінки-берегині нашого часу.
Особливої ваги виданню надає передмова професора Анатолія Михайловича Поповського, доктора філологічних наук, професора Дніпровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпро). У вступі він зазначає: «Цим дійством Січеславщина першою започаткувала фіксацію благородних вчинків української жінки-берегині, яка присвятила себе відчайдушному спротиву рашистській окупації… Кожна історія в цій книзі – це голос нашого часу, який повинен бути почутий сучасниками і збережений для нащадків». Слово професора підкреслює наукову й культурну цінність книги, її значення як літописної пам’ятки сучасності, що увічнює подвиг українських жінок у війні.
Про що ця книга
Кожна частина збірки – це окрема історія, але всі вони поєднані однією головною ідеєю – жіноча відвага у найтяжчі часи. Через особисті долі, конкретні події та внутрішні переживання автори показують масштаб жіночої участі у війні, що виходить далеко за межі стереотипних уявлень.
Жінки на фронті
У розповідях про військовослужбовиць війна постає не лише як поле бою, а як простір щоденного морального й фізичного випробування. Сьогодні участь жінок у захисті України має масовий і системний характер: за відкритими офіційними даними та публічними оцінками, у різних військових та силових формуваннях України служить близько 65 тисяч жінок. Вони представлені у Збройних Силах України, Національній гвардії, підрозділах територіальної оборони, медичних, зв’язкових і логістичних службах, а також у добровольчих формуваннях. Кілька тисяч з них безпосередньо виконують бойові завдання на передовій.
Ці цифри справляють сильне враження і свідчать про глибоку трансформацію сучасної війни, у якій жінка перестає бути лише символом тилу, а стає повноправною учасницею збройного спротиву. Автори збірника показують жінок у строю не як виняток, а як органічну частину сучасного війська, здатну брати на себе відповідальність, ризик і командні функції. Один із героїчних голосів каже: «Робити, діяти, любити… Світ не знає такої любові, її знають лише люди, народжені на цій землі…» — слова, що передають глибину жертовності та внутрішньої сили.
Медикині й рятівниці життя
Ці тексти розкривають інший, не менш важливий бік війни – боротьбу за людське життя серед обстрілів і постійної небезпеки. Жінки-медикині працюють у польових шпиталях і безпосередньо поблизу лінії фронту, часто без належних умов і відпочинку. Їхня мужність вимірюється не кількістю пострілів, а врятованими життями та здатністю залишатися людяними в нелюдських обставинах.
Волонтерський тил
Жінки-волонтерки організовують допомогу, плетуть маскувальні сітки, збирають і доставляють гуманітарні вантажі, підтримують військових і цивільних. Волонтерський тил у книзі постає як невидимий, але надзвичайно потужний фронт. Це історії тих, чиї щоденні подвиги часто залишаються поза увагою, проте без них неможливо уявити стійкість суспільства й опір агресії.
Материнські переживання
Особливу емоційну глибину мають розповіді про матерів, які чекають своїх дітей із фронту або згадують тих, кого вже не повернути. Їхній біль, мовчазна надія і внутрішня сила звучать як моральний нерв нації. Ці голоси стають свідченням того, якою ціною виборюється свобода і майбутнє. У збірнику також звучать слова, що передають тяжкий, але непохитний моральний дух берегинь: «…Ми – не вони… Ми – бережемо життя і віру, навіть коли забракне слів».
Структурна й жанрова різноманітність
Збірник поєднує документальні оповідання, нариси й есеї, інтерв’ю та спогади, поезію та щоденники. Така жанрова палітра дозволяє передати багатоголосся жіночого досвіду війни й створює мозаїчний, але цілісний образ сучасної української жінки в умовах історичного випробування.
Значення книги
«Берегині України» – це не просто художній або публіцистичний збірник, це – справжнє свідчення доби. Книга формує національну пам’ять, поєднуючи літературну силу й журналістську точність, і створює живий образ української жінки-героїні, чий голос має бути почутий сьогодні й збережений для майбутніх поколінь. Це важливий внесок у сучасну культуру пам’яті України та ключ до глибшого розуміння того, як через особисті історії твориться історія нації.
Аліє Асанова, Ph.D. з педагогіки, магістр української філології